ДЕПРОІЛ - Ваш партнер у складному геологічному середовищі

Приклади

ТРИКРАТНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ПЛОЩІ ГАЗОНОСНОСТІ В РЕЗУЛЬТАТІ КАРТУВАННЯ ФАКТИЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ СТІНКИ БУДИЩАНСЬКОГО СОЛЯНОГО ШТОКУ


Дніпровсько-Донецька западина, Україна, 2012



Рисунок 1. Соляний шток і пастки вуглеводнів за даними 3D сейсморозвідки та 3D гравірозвідки

ГЕОЛОГІЧНА ЗАДАЧА

Центральна частина Дніпровсько-Донецького басейну характеризується активною соляною тектонікою. Скупчення вуглеводнів приурочене до кам’яновугільних відкладів, структурна будова яких ускладнена соляними діапірами. В межах площі робіт локалізується Будищанський соляний шток. 

Проблема полягає в неможливості картування стінок соляного штоку внаслідок відсутності сейсмічних відбиттів в приштоковій зоні і складних поверхневих умов для проведення 3D сейсмічних досліджень. Для уточнення форми соляного штоку були залучені дані високоточної гравірозвідки.

Рисунок 2. Соляний шток на часовому розрізі за результатами 3D сейсморозвідки (а) і 3D гравірозвідки (b). Біля південно-західної стінки штоку в 3D моделі густини закартовано комерційний поклад вуглеводнів  (густини 2,28-2,37 г/см³)

ГЕОЛОГІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Результати спільної інверсії гравіметричних і сейсмічних даних показали, що поперечний розмір соляного штоку в три рази менший ніж розмір штоку за результатами інтерпретації 3D сейсмічних даних (рис. 1). Ділянки понижених значень густини порід біля стінки соляного штоку вказують на наявність в цих зонах газо-насичених колекторів.

На місці сейсмічного соляного штоку закартовано новий комерційний поклад газу, в результаті чого первинна площа газоносності була збільшена більше ніж в три рази (рис. 2).

МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ
ЗD МОДЕЛІ

Початкова 3D структурна модель для цільових горизонтів в карбоні створена за результатами інтерпретації 3D сейсмічних даних. Нижня частина девонської товщі (включаючи соленосні пласти) і фундамент побудовані з  використанням даних 2D регіональних сейсмічних досліджень. Початкова 3D модель густини цільового  кам’яно-вугільного інтервалу визначена по свердловинним даним сусіднього Матвіївського родовища.

Структурні особливості будови соляного штоку і материнської солі уточнені в результаті 3D нелінійної інверсії гравіметричних даних для 17 структурних поверхонь.

3D розподіл густинних властивостей уточнено для всього інтервалу глибин від денної поверхні до утворень фундаменту шляхом вирішення оберненої лінійної задачі гравірозвідки для 11,2 млн. комірок (розмір комірки 100x100x50 м).

Середньоквадратичне відхилення (SD) між виміряним та розрахованим для початкової 3D моделі густини гравітаційними полями складало 4,639 мГал (рис. 1,d), між виміряним і розрахованим для кінцевої 3D моделі густини - 0,048 мГал (рис. 3, е). Відносно гравітаційного поля, початкова 3D модель густини була покращена в 97 раз.

 

Рисунок 3. Виміряне (а) і розраховане гравітаційні поля для початкової (b) та кінцевої (с) 3D моделей густини з картами відхилень (d, e) між полями

  

 

Новини


УКРАЇНСЬКИЙ ГАЗОВИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КОНГРЕС 2021
20/10/21
Компанія ДЕПРОІЛ ЛТД виступила спонсором та учасником Українського Газового Інвестиційного Конгресу. Директор компанії професор Олександр Петровський... » Читати далі

?>